Стратегічне планування безбар’єрності: 5 кроків для громади
Безбар’єрність має бути невід’ємною складовою планування розвитку кожної громади. Важливо не лише визначати відповідні цілі та завдання, а й враховувати реальні потреби мешканців та забезпечувати практичне втілення запланованих змін.
Відповідні цілі та завдання доцільно включати до Стратегії розвитку громади, узгоджуючи їх із шістьма напрямами Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року.
📍 Крок 1. Визначити, які бар’єри існують у громаді
Перш за все необхідно проаналізувати, що саме заважає людям повноцінно користуватися просторами, послугами та можливостями громади.
Для цього варто враховувати результати щорічного моніторингу безбар’єрності, дані щодо доступності інфраструктури та послуг, а також звернення мешканців.
Особливо важливо почути думку людей, які безпосередньо стикаються з бар’єрами: людей з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, людей старшого віку, батьків із маленькими дітьми, представників громадських організацій та інших мешканців.
Координувати цю роботу допомагає уповноважений з безбар’єрності в громаді, який збирає пропозиції, стежить за їх врахуванням у планах і стратегіях та доповідає про результати Місцевій раді безбар’єрності.
📍 Крок 2. Визначити пріоритети разом із Місцевою радою безбар’єрності
Зібрана інформація дозволяє визначити, які зміни є найбільш необхідними саме для конкретної громади.
Місцева рада безбар’єрності є майданчиком для спільної роботи органів місцевого самоврядування, громадськості та інших заінтересованих сторін. Саме спільне обговорення допомагає врахувати реальні потреби мешканців ще на етапі підготовки рішень.
📍 Крок 3. Включити безбар’єрність до Стратегії розвитку громади
Цілі та завдання з безбар’єрності мають відповідати шістьом напрямам Національної стратегії:
- фізична безбар’єрність;
- інформаційна безбар’єрність;
- цифрова безбар’єрність;
- суспільно-громадянська безбар’єрність;
- освітня безбар’єрність;
- економічна безбар’єрність.
Водночас кожна громада визначає власні пріоритети відповідно до актуальних потреб, можливостей та особливостей території.
📍 Крок 4. Перетворити цілі на конкретні проєкти та передбачити фінансування
Важливо, щоб кожна визначена ціль мала конкретний план реалізації: що саме необхідно зробити, у які терміни, хто відповідатиме за виконання, як оцінюватиметься результат та з яких джерел фінансуватиметься проєкт.
Стратегія розвитку громади, план заходів, місцеві програми та бюджет мають бути взаємопов’язаними. Це дозволяє перетворити безбар’єрність із задекларованого принципу на конкретні зміни.
Для залучення інвестицій громади можуть використовувати екосистему DREAM.
Практичну підтримку також надає Центр експертизи, який працює на основі досвіду першої та другої черг «Руху без бар’єрів». Фахівці Центру можуть допомогти на різних етапах — від планування та проєктування безбар’єрних маршрутів до пошуку грантових можливостей.
📧 Подати запит до Центру експертизи можна за електронною адресою: barrierfreeroots@gmail.com.
📍 Крок 5. Перевіряти результат та вдосконалювати рішення
Важливо оцінювати не лише кількість реалізованих заходів, а насамперед те, чи стали простори, послуги та можливості громади доступнішими для людей.
До оцінювання результатів варто залучати Місцеву раду безбар’єрності, амбасадорів з безбар’єрності, громадські організації та самих мешканців.
Якщо моніторинг виявляє нові виклики або показує, що певне рішення потребує вдосконалення, громада може переглянути свої пріоритети та відповідні заходи.
Безбар’єрність — це не окремий проєкт, а постійний процес створення громади, у якій кожна людина має рівний доступ до простору, послуг, інформації, освіти, роботи та участі у суспільному житті.
