Схиляємо голови у день народження полеглого Героя Дмитра Канцера
Світла пам’ять Герою – Дмитру Канцеру
Мужній, незламний, сильний, сміливий, відважний, добрий, чуйний, надійний, товариський – справжній син України.
Сьогодні, 10 березня, Дмитру Канцеру могло б виповнитися 37 років...
Проте доля розпорядилася інакше. Йому не судилося відзначити цей день у родинному колі, серед друзів та побратимів. Дмитро став на захист рідної землі від російської навали та віддав за Україну найдорожче – своє життя.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким цього відважного Воїна.
Сьогодні, у день його народження, схилимо голови у мовчазній шані та збережемо пам’ять про нього у наших серцях.
Дмитру Канцеру назавжди залишиться 34...
Життєвий шлях Дмитра
Канцер Дмитро Анатолійович народився 10 березня 1987 року в селі Чорнобаївка. Тут він виріс, навчався у місцевій школі, після закінчення якої вступив до Херсонського вищого професійного училища №2, де здобув фах будівельника.
У 2007 році Дмитро був призваний на строкову службу, яку проходив у місті Севастополь (АР Крим). Після армії продовжив навчання у Професійному морському ліцеї ХДМА, а згодом – у Морському фаховому коледжі ХДМА, де здобув професію штурмана.
З дитинства Дмитро мріяв про море, але у 2014 році, коли почалася війна, він не вагаючись став на захист України. Воював у складі Збройних сил, брав участь в АТО.
У 2017 році підписав контракт із 503-м окремим батальйоном морської піхоти ЗСУ. Служив у званні старшого сержанта, командував взводом снайперів, мав позивний «Морячок». Його основним місцем дислокації був Маріуполь, а також були ротації в Донецькій та Луганській областях.
9 березня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Красна Поляна Волноваського району Донецької області Дмитро Канцер загинув у бою. Окупанти значно переважали чисельністю, але він та його побратими до останнього боронили українську землю. Наразі ця територія перебуває під тимчасовою російською окупацією, тому тіло Героя досі не вдалося повернути.
За свою відданість Батьківщині Дмитро був удостоєний численних нагород:
Нагороди
-
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
-
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (двічі)
-
Нагрудний знак «Учасник АТО»
-
Нагрудний знак «За зразкову службу»
-
Нагрудний знак «503 ОБМП»
-
Відзнака Деснянського РВК у м. Києві «Захиснику Вітчизни»
-
Почесний знак «Маріуполь. Відстояли – Перемогли»
-
Знак пошани «Захисник Маріуполя»
-
Годинник від Президента України (прижиттєво)
Дмитро Канцер був єдиним сином у родині. Його мама, Тетяна Григорівна, згадує: «Він був світлою людиною. Добрий, чуйний, відповідальний. Завжди казав, що все буде добре. Ці слова – останнє, що я почула від нього 26 лютого 2022 року...»
Дмитру Канцеру посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин села Чорнобаївка». Його портрет встановлено на Алеї Героїв у Чорнобаївці.
🕯 Вічна пам’ять і слава Герою! Дмитро Канцер назавжди залишиться в наших серцях...
