В Україні презентували дослідження про зв’язок російського викопного палива з виробництвом пластику
В Україні презентували аналітичне дослідження «Як російське паливо живить світ пластику: дослідження кореляції між викопним паливом та пластиком», яке розкриває зв’язок між використанням викопного палива, виробництвом пластмас та глобальними економічними і екологічними процесами.
Дослідження демонструє, як нафта, газ і вугілля стають сировиною для виробництва пластику та похідних товарів, а також пояснює, як цей ланцюг впливає на світову економіку, кліматичну кризу та фінансові потоки держави-агресора.
📌 Дослідження українською мовою – (посилання)
📌 Дослідження англійською мовою – (посилання)
Основні висновки дослідження
У документі пояснюється:
-
хто купує російське викопне паливо на світовому ринку;
-
як російські енергоресурси стають частиною глобальної нафтохімічної промисловості;
-
які екологічні та медичні ризики несе виробництво пластмас;
-
які політичні та економічні рішення можуть змінити ситуацію.
За даними дослідження, близько 98% пластику у світі виробляється з викопного палива — нафти та природного газу. Саме тому розвиток нафтохімічної промисловості безпосередньо пов’язаний із зростанням попиту на енергоресурси.
Аналітики наголошують, що доходи від експорту викопного палива залишаються одним із ключових джерел наповнення бюджету росії. Зокрема:
-
у 2021 році близько 45% федерального бюджету рф формувалося за рахунок нафти та газу;
-
за перші шість місяців повномасштабної війни росія отримала близько €43 млрд від експорту викопного палива;
-
після 2022 року доходи рф від продажу енергоресурсів перевищили €883 млрд, частина з яких надійшла навіть від країн, що формально запровадили санкції.
Окрему увагу у дослідженні приділено ролі міжнародних ринків. Значну частку доходів від продажу викопного палива росія отримує завдяки великим імпортерам, зокрема країнам Азії. При цьому частина нафтопродуктів може потрапляти на ринки інших держав після переробки у третіх країнах.
Вплив на довкілля та здоров’я
Виробництво пластику створює значне навантаження на довкілля. Зокрема, експерти зазначають, що мікропластик уже виявлено у людській крові, легенях та навіть плаценті, що свідчить про серйозний вплив пластикового забруднення на здоров’я людей.
Крім того, нафтохімічна галузь є одним із ключових факторів зростання попиту на нафту. За прогнозами, до 2050 року виробництво пластмас та добрив може забезпечувати майже половину глобального попиту на нафту, випереджаючи такі галузі, як авіація чи морські перевезення.
Які рішення пропонують експерти
Автори дослідження наголошують на необхідності комплексних кроків для зменшення залежності від викопного палива та скорочення пластикового забруднення. Серед них:
-
диверсифікація джерел постачання енергії та міжнародна енергетична співпраця;
-
розвиток відновлюваних джерел енергії;
-
впровадження принципів zero waste та скорочення використання одноразового пластику;
-
створення систем повторного використання упаковки;
-
розвиток інфраструктури для роздільного збору та переробки відходів;
-
підвищення екологічної свідомості населення;
-
підтримка міжнародних ініціатив, зокрема Глобального договору ООН щодо припинення пластикового забруднення (Global Plastics Treaty).
Дослідження підготувала Український Альянс Нуль Відходів за підтримки Європейський Союз та Міжнародний фонд «Відродження» у межах ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».
Експерти підкреслюють, що зменшення залежності від російських викопних ресурсів є важливим кроком як для енергетичної безпеки, так і для захисту довкілля та клімату.
